Кожна друга квартира в новому будинку — інвестиційна покупка: як війна змінила ситуацію з житлом в Україні

Кожна друга квартира в новому будинку — інвестиційна покупка: як війна змінила ситуацію з житлом в Україні

Купівля дорогої нерухомості стала маркером, яким Державна служба фінансового моніторингу України контролює витрати українців. Тим часом до половини нерухомості на первинному ринку є інвестиційною покупкою.

ВІДЕО ДНЯ

Такі дані «ФАКТАМ» навела Маріанна Бігунець, комерційна директорка будівельної компанії GAZDA. За її словами, для порівняння: у 2020−2021 роках цей показник міг сягати 60−65%.

За її твердженням, первинний ринок житла в Україні зберігає інвестиційну привабливість, проте за роки повномасштабної війни логіка таких придбань помітно змінилася. Якщо до 2022 року значна частина покупців розглядала новобудови насамперед як інструмент збереження та примноження коштів, то сьогодні дедалі більша кількість угод має змішану мотивацію.

Експертка наголосила, що вагома частина придбань, які раніше можна було б вважати суто інвестиційними, сьогодні об'єднує кілька цілей: збереження/вкладання коштів у надійний актив, можливість подальшого переїзду, створення житлового «резерву» для сім'ї або придбання якісного житла у безпечному регіоні.

РЕКЛАМА

Фахівчиня зазначила, що одним з ключових факторів трансформації ринку стали внутрішньоукраїнські міграційні процеси. Частина платоспроможних покупців зі східних, південно-східних, північних та частково центральних областей стала активніше розглядати житло у безпечніших регіонах — насамперед на заході України та у Київському регіоні.

До повномасштабної війни придбання житла у Львівській, Івано-Франківській, Закарпатській чи інших західних областях часто мало характер інвестиції, покупки для відпочинку, сезонного проживання чи подальшої оренди. Нині багатьом покупців таке житло стало реальним чи потенційним місцем життя.

Істотно змінилася й структура інвестиційного попиту. За даними аналітиків будівельної компанії GAZDA, у 2019−2021 роках понад 70% усіх інвестиційних придбань житла у багатоквартирних будинках на первинному ринку припадало на квартири площею від 30−35 до 80 м² у сегментах економ- та комфорт-класу. Частка однокімнатних та двокімнатних квартир могла досягати 80−90% усіх придбаних квартир.

РЕКЛАМА

На житло бізнес-класу, включаючи заміські будинки площею до 200 м², таунхауси та дуплекси, припадало не більше ніж 20% інвестиційних придбань. Частка преміум-сегмента, зокрема апартаментів і великих будинків площею від 300 м², не перевищувала 10%. Нині ця структура стала більш збалансованою. Частка квартир у загальному обсязі інвестиційних придбань скоротилася приблизно до 50%. Сегмент економ- та комфорт-класу знизився приблизно з 70% до 50%. Своєю чергою частка житла бізнес-класу зросла в середньому до 25−30%, а інвестування в преміум-житло оцінюється вже на рівні 18−20%.

За словами Маріанни Бігунець, це свідчить про зміну розуміння інвестиційної привабливості. Покупці дедалі частіше орієнтуються не лише на нижчу ціну входу в проєкт, а й на якість, концепцію, безпеку, сервіс, інфраструктуру, можливість подальшої оренди чи перепродажу.

«Первинний ринок став значно вибірковішим. Інвестор сьогодні обирає не за стартовою ціною, а за тим, чи має об'єкт майбутню ліквідність. Вигідна не та квартира, яка найдешевша на початку будівництва, а та, яка після введення в експлуатацію залишатиметься затребуваною — для життя, оренди або перепродажу», — підкреслила комерційна директорка GAZ.

Змінився й регіональний розподіл інвестиційних надбань. У 2019−2021 роках на Київ та область припадало до 40% таких угод, на обласні центри-мільйонники — Харків, Дніпро та Одесу — близько 30%, на західні обласні центри — Львів, Івано-Франківськ, Луцьк, Ужгород, Чернівці, Тернопіль — сукупно до 20%.

РЕКЛАМА

«Сьогодні Київ і область залишаються серед лідерів первинного ринку: на них припадає до 35% інвестиційних придбань житла. Водночас частка західних областей України суттєво зросла — орієнтовно до 35−40%. Це пов'язано з безпечнішим розташуванням, міграційним попитом, розвитком якісних житлових об'єктів, які поєднують конфіденційність, рекреаційні можливості, сервіс, концептуальність та комфорт для тривалого проживання», — розповіла Маріанна Бігунець.

Водночас інвестування в новобудови Харкова, Дніпра та Одеси скоротилося приблизно до 15%. Ще до 10% інвестиційних придбань припадає на інші міста, переважно обласні центри.

За словами експертки, окремим трендом стало зростання ролі багатофункціональних та концептуальних житлових комплексів. Наприклад, формат live-work-play, де людина може жити, працювати, відпочивати та отримувати необхідні сервіси або об'єкти з wellness-інфраструктурою для життя в середовищі відновлення. Такі ЖК все більше витісняють з пріоритетів покупців поодинокі будинки без повноцінної інфраструктури.

Не менш важливими, на думку фахівчині, стали фінансові умови придбання. Для багатьох покупців значення мають гнучкі програми розстрочки, іпотечні інструменти, зрозумілий графік платежів та можливість зафіксувати умови покупки. Найбільший інтерес становлять програми безвідсоткової розстрочки терміном від 24 місяців.

«Інвестування на „первинці“ сьогодні вимагає значно більш виваженого підходу, ніж до 2022 року. Ринок не втратив інвестиційної привабливості, але став складнішим і орієнтованим на усвідомлене рішення покупця. Тому головне завдання інвестора — оцінити не тільки потенційний приріст ціни, а й майбутню ліквідність об'єкта, його майбутній ліквідність», — резюмувала Маріанна Бігунець.

Тим часом в Україні можуть скасувати податок на нерухомість.

Источник

ОСТАВЬТЕ ОТВЕТ

Please enter your comment!
Please enter your name here